Затирка для плитки

Затирку для швів потрібно настінним та підлоговим покриттям, утвореним штучними виробами, якщо ви вибрали класичний спосіб укладання.

Навіщо придумане затирку (фугу)

Вона застосовується для досягнення наступних цілей:

1. - створення гідрофобного шару, що запобігає потраплянню води та пари в торцеві частини фінішного матеріалу;
2. - збереження чистоти стиків від пилу, бруду;
3. - блокування появи грибків і цвілі, що створюють зовні неприємний та руйнівний ефект;
4. - поліпшення декоративності фінішного покриття.

Покладене в проміжки затирання для плитки ущільнюють шпателем, щоб воно міцно приєдналося до бокових граней обробки. Після застигання розчин перетворюється на моноліт, закриваючи доступ волозі в середину. Відсутність усадки дозволяє надійно заповнити шов.

Як вибирати

1. Цементні затирки випускаються у складі із пластифікаторами, що дозволяють підвищити плинність готового продукту. Достатньо порошкову масу зачинити водою або латекстом, а потім перемішати за допомогою дриля з насадкою. Після цього можна використовувати створену суміш. Застосовується для вузьких швів завглибшки до 4 мм. З таким матеріалом зможе працювати навіть новачок. Мінеральне в'яжуче відноситься до недорогих компонентів, тому продукт цілком доступний за вартістю. Але при цьому він погано витримує агресивну побутову хімію та вологу, отже вибирається для стін, підлоги кімнат, офісів.
2. Другий варіант ─ епоксидні затирки . Вони продаються в готовій формі або потребують введення отверджувального компоненту. Нанесення вимагає професійних навичок. Суміш використовується для більш глибоких міжшовних отворів (до 6 мм), добре підходить для приміщень зі значною вологістю.
   Ще одна особливість у полімерних видах – вони здатні прослужити до 40-50 років, не змінюючи відтінку та ступеня заповнення проміжків між плитками. Трапляються склади з додаванням блискучого пігменту, що утворює глянсовий блиск. Стійкість до вологи забезпечує відсутність ушкодження стін та підлог мікроорганізмами.
3. Комплексні суміші роблять із цементу та епоксидки: вони набувають покращених властивостей, що стосуються міцності та довговічності.
4. Коли шов перевищує ширину 5 мм, рекомендовано застосовувати суміші з додаванням піску, що знижує плинність затирання для плитки.
   При покупці необхідно вибирати той варіант, якого вистачить для виконання робіт. Суміші пропонуються у паперових непромокальних пакетах (1 кг, 2,5 кг та 5 кг), у пластикових відрах (2 кг, 5 кг, 25 кг). Зроблений заміс використовується за один раз.

Нанесення

Первинне використання ̶ це обробка швів через добу після укладання плитки. Буває, що за кілька років хочеться змінити колір затирання для швів або замість неправильно використаної цементної суміші застосувати епоксидну. У цьому випадку спочатку необхідно видалити старий матеріал.

Потрібний шпатель, яким акуратно очищають шов від старого наповнення, а згодом поміщають у шви «свіжий» матеріал.

Колір затирання, незважаючи на відміну від зазначеного тону після процесу нанесення, поступово вирівнюється і стає аналогічним до заводського каталогу. Покупцеві надається право вибору цементного та епоксидного затирання за тоном плитки, відтінку, що комбінується, контрастного типу. Коли в оформленні поверхні використано кілька кольорів плитки, бажано підібрати щось близьке за поєднанням.

При покупці рекомендуємо звернути увагу на затирку для плитки таких відомих брендів, як Ceresit, Litokol, Mapei. З цією продукцією ви успішно проведете фінішні роботи у санвузлі, житлових та комерційних приміщеннях. Працювати слід при температурі від +5*С та вище.